Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі

Відповідно до законів України "Про дошкільну осві­ту", "Про фізичну культуру" одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу в дошкільних навчальних за­ кладах залишається фізичне виховання дітей. Воно спря­мовується на охорону та зміцнення здоров'я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності; на своєчасне формування у малю­ ків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості та фізичної культури взагалі: на вихо­ вання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.

Завдання та зміст фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, чинними про­грамами розвитку, навчання та виховання дітей дошкіль­ного віку.

Основою системи фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах залишається руховий режим як су­купність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднуваних і послідовно використовуваних залежно від віку дітей, міс­ ця в режимі дня, сезону тощо.

В межах активного рухового режиму, щоденний обсяг рухової активності, рекомендований для дітей молод­шого дошкільного віку, становить 3-4 години, для ста­рших дошкільнят — 4-5 годин.

Ефективність фізичного виховання забезпечується комплексним використанням традиційних засобів фізич­ного виховання. Це, зокрема:

• фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту й туризму);
• оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода);
• гігієнічні чинники (режим харчування, занять і від­починку, гігієна одягу, взуття, обладнання та ін.).

Сукупність організаційних форм роботи, обов'язко­вих для впровадження в освітній процес, становлять:

• заняття з фізичної культури;
• фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнасти­ка, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури);
• різні форми організації рухової активності у повсяк­ денні (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята й розваги, дитячий туризм, рухли­ ві ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здо­ ров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання).

Фізкультурні заняття є пріоритетними у процесі сис­тематичного, послідовного формування, закріплення і вдосконалення основних рухових умінь та навичок у ді­тей, розвитку їхніх фізичних якостей. Проводяться вони в усіх вікових групах, переважно в першій половині дня — з усією групою або з підгрупами дітей.

Встановлена тривалість фізкультурних занять у межах:  

• для ді­тей 3-го року життя — 15-20 хв;  
• для дітей 4-го року життя — 20- 25 хв;
• для дітей 5-го року життя — 25-30 хв;
• для дітей 6-го року життя — 30-35 хв.

Такі заняття є щоденними; вони проводяться двічі на тиждень за загальним розкладом занять у приміщенні або на майданчику (в період з квітня до жовтня за належних погодних умов, систематично, починаючи з середньої групи) і тричі на тиждень під час прогулянок у першій половині дня поза навчальною діяльністю протягом усього року.

 Тривалість фізкультурних занять на прогулянках  така сама, як і занять у залі, але за холодної днини може подовжуватися на 5 хв. Варіативність їх проведення ви­значається різними чинниками, як от: пора року й пого­да (відповідно — одяг та взуття дітей); наявність облад­нання та інвентарю і ступінь володіння дітьми основними рухами.

3 метою активізації рухового режиму в повсякден­ні як варіант фізкультурних занять на прогулянках орга­нізується дитячий туризм у формі прогулянок- походів за межі дошкільного закладу (пішки, на велосипедах, лижах або санчатах), але лише за наявності відповідних природно-ландшафтних умов: лісу, лугу, поля, водойми, лісосмуги, парку та ін. Не можна підміняти зазначену форму робо­ти цільовими прогулянками та екскурсіями за ме­жі дитячого закладу, що посідають самостійне міс­це в освітньому процесі як форми ознайомлення вихованців із довкіллям, природою.

Основна мета прогулянок-походів — оздоровлення дітей, запобігання гіподинамії, вдосконалення рухових навичок у природних умовах та розвиток фізичної витривалості.

Вони проводяться, починаючи з другої молодшої групи. Їхня тривалість становить:  

• у другій молодшій групі — 15-20хв.; 
• у середній групі — 20-25 хв;
• у старшій групі — 25-30 хв (в один бік).

Особливого значення набуває самостійна рухова діяльність дітей як форма активізації рухового режиму. Щодня в усіх вікових групах на неї відводиться час у вільні від занять години ранкового прийому, прогуля­нок, надвечір'я тощо.

У відведений для самостійної рухової діяльності час із вихованцями різних вікових груп щодня організується також індивідуальна робота з фізичного виховання.

Дітей залучають для ознайомлення з основними рухами, поглиб­леного розучування їх та закріплення відповідних навичок, для усу­нення відставання в розвитку фізичних якостей (внаслідок частого невідвідування дошкільного закладу, індивідуальних особливостей стану здоров'я, фізичного та психічного розвитку й інших чинників). Її метою є також активізація малорухливих дітей, запобігання порушен­ням постави і стопи та виправлення їх. Виходячи з аналізу стану здоров'я, фізичного розвитку й підготовленості, інтересів дітей, педагоги визначають мету індивідуальної роботи, добирають потрібне обладнання та інвентар і проводять її з однією дитиною чи з підгрупами по двоє – четверо дітей.

Враховуючи провідне значення ігрової діяльності для особистісного зростання дитини, руховий режим у до­шкільному навчальному закладі має насичуватися рухливими іграми. Рухливі ігри — після попереднього розучування їх на прогулянках — вводяться до різних форм роботи з дітьми (заняття, свята, розваги, походи, фізкультпаузи тощо). В усіх вікових групах вони посідають важливе місце як самостійна форма роботи з фізич­ного виховання й проводяться щодня:

• під час ранкового прийому (одна-дві гри малої та середньої рухливості);
• на прогулянках у першій та другій половині дня (на кожну планується не менше трьох-чотирьох ігор різної рухливості; (при цьому першу гру розпочи­нають через 10-15 хв після початку прогулянки, коли діти дещо адаптуються до погодних умов та активізуються фізіологічні функції організму перед руховою діяльністю; а останньою проводять мало­ рухливу гру);
• увечері (після 17.00 -18.00) дітям пропонують од­ну-дві гри середньої та малої рухливості.

Формами активізації рухової активності у повсякден­ні, спрямованими на повніше задоволення природної потреби дітей у рухах, виявлення набутих навичок, фі­зичних та особистісних якостей, залучення малят до здо­рового способу життя, а батьків — до участі в освітньому процесі дошкільного навчального закладу як пропаган­да фізичної культури є фізкультурні свята, розваги, дні (тижні) здоров'я.

 Фізкультурні свята проводяться, починаючи з се­редньої групи, два-три рази на рік, у фізкультурній залі чи на спортивному майданчику, в басейні; можна про­водити їх також на стадіоні, у прилеглому парку абощо, їм відводиться місце в режимі другої (при потребі — й першої) половини дня в межах 40-50 хв — для серед­ньої групи, однієї години — для старшої групи.

Головні моменти підготовки фізкультурних свят — розроблення сценарію, розподіл обов'язків з оформлення місця проведення, під­ готовки атрибутики, костюмів, призів та нагород тощо. Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється протягом усього освітнього процесу (на музичних та фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики, проведення ігор, у самостійній руховій діяльності, в індивідуальній роботі). Неприпустимі численні масові ре­петиції всього перебігу свята, а також відсторонення когось із присутніх дітей від участі в ньому разом із групою.

Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з першої молодшої групи, один-два рази на місяць (пе­реважно у другій половині дня). їхня тривалість стано­вить:

• у першій молодшій групі — 15-20 хв;
• у другій молодшій — 20-30 хв;  
• у середній — 30-35 хв;  
• у старшій — 35-40 хв.

Місцем проведення слугують: фіз­культурна (музична) зала, групова кімната, фізкультур­ний чи ігровий майданчик даної групи, лісова або пар­кова галявина тощо. Обов'язковою є участь кожної дитини.

Дні здоров'я організуються з першої молодшої групи один раз на місяць. Цей день насичується різноманітними формами роботи з фізичного виховання.

Програма дня здоров'я передбачає заходи, загальні для всього дошкільного закладу, і такі, які розраховані на кожну вікову групу.

 Тижні фізкультури організуються подібно до днів здоров'я у час канікул (зима, весна, літо).

Руховий режим дошкільних навчальних закладів пе­редбачає також ряд традиційних фізкультурно- оздоровчих заходів (ранкова гімнастика, гімнастика піс­ля денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури).

 Ранкова гімнастика проводиться відповідно до ви­мог чинних освітніх програм та режиму дня тривалістю:

• у першій молодшій групі — 4-5хв;
• у другій молод­ шій — 5-6 хв;
• у середній — 6-8 хв;
• у старшій — 8- 10 хв.

Основними умовами її ефективності є:

• вільний доступ свіжого повітря;
• раціональний одяг дітей;
• достат­ність фізичних навантажень (кількість і послідовність вправ, зміна вихідних положень, темп виконання, регу­лювання дихання, чіткість пояснень, вказівок та команд тощо).

Особливості проведення ранкової гімнастики ви­значаються віком дітей та місцем проведення (у примі­щенні чи на майданчику).

 Гімнастика після денного сну знімає залишки галь­мування в корі півкуль головного мозку й налаштовує дитячий організм на активну та продуктивну діяльність, а також благотворно впливає на стан постави і склепін­ня стопи завдяки податливості рухового апарату дитини одразу після відпочинку. Для проведення в дошкільно­му навчальному закладі доцільні такі її види (на вибір):

• гігієнічна гімнастика після денного сну;
• повітряні ванни в русі;
• коригуюча гімнастика.

Гігієнічна гімнастика після денного сну реалізує зазначену вище мету. Її проводять в усіх вікових групах після поступового підйому дітей із дотриманням спокійної обстановки й відповідних гігієнічних умов: у спальній кімнаті (на ліжках, біля них); з виходом до групової кімнати чи зали (у безпосередній близькості до групи). До комплексу такої гімнастики обов'язково входять загальнорозвивальні вправи на різні м'язові групи (зі зручною зміною вихідних положень) та спеціальні вправи для формування стопи й постави. Кількість та дозування вправ сама, як і на ранковій гімнастиці (можна й трохи скоротити).

Повітряні ванни в русі — це та ж сама гігієнічна гімнастика в одночасному поєднанні з повітряною ванною, що передбачає поступове зниження температури повітря у приміщенні під час її проведення в ідповідно до встановлених норм загартування.

Коригуючою вважають такий вид гімнастики після денного сну, (проводиться задля корекції (виправлення) порушень постави та пласкостопості. Комплекси складають із спеціальних вправ та коригуваль них елементів, призначених для виправлення певних вад постави (сколіозів, лордозів, кіфозів, сутулості тощо) та стопи. Особлива увага приділяється використанню у вправах великого й дрібного фізкультурного обладнання та інвентарю, добирання допустимих вихідних положень для тулуба, рук, ніг.

Дійовим способом оптимізації рухового режиму до­шкільнят слугують фізкультхвилинки та фізкультпаузи. Ці фізкультурно-оздоровчі заходи є короткотривалими формами активного відпочинку під час навчання.

Фізкультхвилинки вводять до занять, пов'язаних з тривалим сидінням дітей на місцях. Вони використо­вуються, починаючи із середньої групи, з урахуванням того, що перші ознаки втоми у дітей 5-го року життя виявляються на 7-й-9-й хвилині заняття; 6-го року життя — на 10-й—12-й хвилині; в дітей 7-го року життя — на 12-й-14-й хвилині.

Фізкультпаузи (динамічні перерви) рекомендова­но для проведення між заняттями, обидва з яких вима­гають перебування дітей у малорухомих положеннях.

Для них відводиться по 5-7 (до 10) хвилин. Комплекси вправ і форма проведення фізкультхвилинок та фізкультпауз періодично змі­нюються задля підтримання інтересу в дітей та забезпечення належної якості виконання рухових завдань. Щомісяця складаються нові комплекси; один раз на місяць у дібрані комплекси вносяться зміни.

Загартувальні процедури доповнюють і підвищують ефективність усіх форм роботи з фізичного виховання.

Для масового використання в режимі дня різних вікових груп ре­комендовано традиційне загартування:

• повітрям (повітряні ван­ ни, прогулянки, сон на свіжому повітрі);
• водою (місцеві й загальні, контрастні обтирання та обливання, умивання, купання);
• сонцем (со­ нячні ванни), відповідно до розроблених принципів, норм та методик.

Нетрадиційні загартувальні процедури, в тому числі інтен­сивне загартування (ходіння босоніж, обтирання снігом, обливання холодною водою, сауна) та спеціальні лікувально-профілактичні заходи (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури та ін.) вводяться до загальної системи роботи за призначенням лікаря та за згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я й самопочування дітей.